Наступний відгук підготувала Старчук Валерія студентка 412 групи кафедри будівництва:

  «На сьогоднішній день, для кожного з нас дім став місцем для навчання, роботи і відпочинку одночасно. Оновлюючи соціальні мережі , а це зараз єдиний спосіб соціалізуватися, мушу сказати, що світ ніби розділився на дві частини.

  По одну сторону барикади знаходяться люди, які багато втратили, не маючи змоги, працювати дистанційно, і вже не знають чим себе зайняти на карантині. По іншу сторону барикади знаходжуся я і, напевно, всі студенти. З початком карантину і до сьогоднішнього дня в мене не було ні хвилини, коли я б не знала чим себе зайняти і просто розглядала стелю. Відчуваю заздрість до людей, які не знають чим себе зайняти, я поділилася б з ними завданнями 😅

  Навчання зараз складається із самостійного опрацьовування більшої частини навчального матеріалу у різноманітній формі, є зобов‘язування відвідувати онлайн пари, щоб ці завдання здавати і захищати.  Складно і через те, що не завжди є гарний інтернет для відеозв’язку. Нікуди не зникла робота над дипломним проектом і підготовка до вступних іспитів. І хоч, особисто мені, подобається сидіти вдома, тут, часом, важко знайти робочу ауру і від того продуктивність сильно знижується; в той момент як об’єм роботи - навпаки. Часом забуваєш про відпочинок, адже кожен день тепер може стати як робочим, так і вихідним.

  Якщо говорити про якість дистанційного навчання, то місцями вона є дещо низькою, адже технічна спеціальність часто вимагає індивідуального детального підходу і викликає багато запитань, які важко вирішити в режимі онлайн. Деякі викладачі відчутно стараються зробити так, щоб різниця між аудиторними заняттями і дистанційними була мінімальною і їм це гарно вдається. Я ціную ці старання, тоді відчуваєш, що виділений час не минає даремно.»