13 березня 2018 року у виставковому залі Чернівецького обласного краєзнавчого музею відбулася виставка художніх робіт доцента кафедри декоративно-прикладного мистецтва Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Валерія Павловича Жаворонкова під назвою «Пам’яті художника», яку зорганізували діти художника, син Павло з дружиною Мирославою та донька Вікторія з чоловіком Василем.

  У відкритті виставки взяли участь представники влади, культури, відомі художники, педагоги Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Косівського інституту декоративного та прикладного мистецтва Львівської академії мистецтв, Вижницького коледжу прикладного мистецтва.

  Теплими словами, приємними спогадами, ніжним відчуттям від перегляду експозиції поділилися: працівник управління культури Чернівецької ОДА Ігор Сорокоумов; проректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Тамара Володимирівна Марусик; голова обласної організації спілки художників України Юрій Будкевич, заслужений діяч мистецтв України Микола Миколайович Шкрібляк; заслужений працівник освіти України Дмитро Онуфрійович Козубовський; заслужений майстер народної творчості України, завідувач кафедрою декоративно-прикладного мистецтва ЧНУ Дмитро Миколайович Курик; доктор архітектор ЧНУ Ірина Вадимівна Коротун; кандидат архітектури, член спілки архітекторів України, член-кореспондент академії Архітектури України Галина Юрчишин.

  На завершення син Павло Валерійович Жаворонков подякував всім гостям, які завітали вшанувати пам'ять батька і передав несподіваний подарунок Чернівецькому національному університеті - портрет Тараса Григоровича Шевченка з автографом самого автора. Адже Валерій Жаворонков свої останні роки працював всьому прекрасному навчальному закладі.

  Валерій Павлович Жаворонков (13.03.1940-2.10.2016 р.р.) – відомий український художник, педагог, творча діяльність якого розкриває унікальність народних традицій та красу природи буковинської землі. Професійну освіту здобув у Вижницькому училищі прикладного та декоративного мистецтва, Львівському поліграфічному інституті, за що був безмежно вдячний своїм учителям – О. Скотнікову, В. Курову, Я. Очеретьку.

  Упродовж життя, на основі власних досліджень народної культури краю, створив не одну серію графічних та живописних робіт, оригінальних художніх образів та композицій, що відобразили неповторний колорит природи, побуту та національних традицій Українських Карпат. Свою творчу енергію передавав учням: упровадив низку навчальних методів із теорії вивчення академічного живопису та рисунка, за якими й досі здійснюється навчання у Вижницькій мистецькій школі.

  Художник був щасливий тим, що жив у такому колоритному мистецькому осередку, де народні традиції та велич природи дають безліч невичерпних джерел для розвитку творчої уяви. Володіючи величезним практичним досвідом, він завжди мав жагу до пізнання нового, був у постійному творчому експерименті. Віртуозне оперування техніками акварелі, олійного живопису, лінориту, батика не заспокоювало, а спонукало митця до безкінечних пошуків ще більш виразніших носіїв художнього образу. Його світогляд транслювався через лірико-поетичне сприйняття дійсності, знання та шанобливе ставлення до прадавніх звичаїв гуцулів, професійну інтерпретацію архетипів. В оригінальних мистецьких формах він асоціативно точно передав глибину національної ідеї, її тяглість у часі та просторі.